«Він бив так, щоб не лишалося слідів»: як у Хмельницькому допомагають постраждалим від насильства
-
Денний центр запобігання домашньому насильству діє з грудня 2024-го.
-
У поточному році за допомогою до них звернулося 1 599 постраждалих.
-
Як допомагають потерпілим від насильства у Хмельницькому — в матеріалі.
Чимало людей страждають від домашнього насильства, але замовчують це, боячись за своє життя або осуду оточення. Згідно з опитуванням, проведеним влітку у Хмельницькому, 32,5% людей зіштовхувалися з випадками домашнього насильства. Такі люди можуть отримати допомогу в Центрі запобігання та протидії домашньому насильству. Вирватися від свого чоловіка-кривдника зуміла й Катерина, яка почала нове життя з сином. Розповідаємо її історію та показуємо, як у Хмельницькому допомагають постраждалим.
«Я відчуваю себе вільною»
Пані Катерина (ім’я змінено, – прим.автора) прожила із чоловіком 5 років. Через рік після одруження у них народився син. Тоді жінка вперше пережила насильство з боку коханого. Та все починалося поступово: спершу — заборонив працювати, а після — почав бити.
— Він мене сильно побив тоді. Я написала заяву у відділку поліції. Йому призначили адміністративний штраф. Але його це не зупинило — він продовжував мене бити.
— Це була неділя. Я прийшла додому, зайшла в будинок. Він почав кричати на мене, обзиватися, матюкатися і вдарив. Раз, другий, третій… Він старався бити так, щоб не можна було зняти побої. Зазвичай, по голові чи ногах, щоб не було синців, — розповіла Катерина.
Після кожного насильницької дії з боку чоловіка, жінка шукала у соціальних мережах, де можна отримати допомогу. І натрапила на Центр запобігання та протидії домашнього насильства. Їй вдалося вирватися із рук кривдника: одного дня, прихопивши лише телефон і верхній одяг, вибігла з дому. Викликала поліцію та мобільну бригаду, яка допомагає постраждалим.
— Психолог мобільної бригади стабілізував мій психоемоційний стан, згідно з оцінкою ризиків, мене розмістили на тимчасове проживання у кризовій кімнаті, що дало мені змогу перевести подих і обміркувати подальші кроки.
Катерина знайшла роботу, орендувала квартиру, пропрацювала усі свої психологічні травми з дитиною. З чоловіком розірвала усі зв’язки та подала на розлучення.
— Ми з сином заспокоїлися та соціалізувалися — ми розпочали нове життя. Зараз продовжую працювати з психологом. Дякую фахівцям Центру за те, що я розірвала це коло насилля, в якому я роками жила, не усвідомлюючи, що я можу проживати інше, щасливе життя, — зазначила Катерина.
Стримує страх та осуд
Постраждалі від домашнього насильства часто бояться звертатися по допомогу, зокрема через страх самого кривдника та боязнь осуду від оточення, — про це журналістці ВСІМ розповіли в Центрі запобігання та протидії домашньому насильству Хмельницької міської ради.
З тими, хто наважився піти від кривдника, працюють фахівці комунальної установи «Центр запобігання та протидії домашньому насильству». Денний центр соціально-психологічної допомоги постраждалим функціонує на вулиці Перемоги із грудня 2024-го, за ініціативи та підтримки Хмельницької міської ради та за сприяння представництва Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA).

Центр запобігання та протидії домашньому насильству є спеціалізованою службою підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства, за ознакою статі, також сексуального й такого, що пов’язаний зі збройним конфліктом. Як розповіла журналістці ВСІМ, заступниця директора Центру Ірина Кручик, із січня по 7 листопада 2025 року до них звернулося 1 599 осіб.
— Серед них 116 сімей військовослужбовців, в яких відбулося домашнє насильство. 30 сімей — внутрішньо переміщених осіб. 42 особи, які мали особливі освітні потреби, відповідно до яких було вчинено домашнє насильство.
У структурі Центру працює відділення соціально-психологічної допомоги та методичного забезпечення (Денний центр), де постраждалі можуть отримати психологічну допомогу, консультацію та соціальні послуги.
Також працює кризова кімната, розрахована на цілодобове короткострокове перебування до 10 діб.

— У відділення кризового реагування постраждалі особи потрапляють в екстрено кризових випадках, відповідно до акту оцінки ризиків який здійснює поліція. Фахівці надають першу психологічну допомогу, стабілізують психоемоційний стан, обов’язково допомагаємо побудувати подальші вектори діяльності постраждалих, адже коли людина перебуває в стані гострого стресу, їй важко дається сприйняття ситуації та побудова наступних кроків, подальших своїх дій. Тому з постраждалою обов’язково працює психолог.
— Щодо екстрено-кризових випадків: у нас за період січень-листопад було 31 виїзд, де вчинялося домашнє насильство і відносно дітей (це ті випадки, на які ми маємо реагувати екстрено протягом доби), — розповіла заступниця директора Центру.
Також у структурі Центру діє притулок, де постраждалі можуть проживати до 3 місяців — допоки не встануть на ноги після того, як наважилися піти від кривдника. Там облаштовані кімнати з усіма умовами як для жінки, так і для дітей. Там облаштовані кімнати з усіма умовами як для жінки, так і для дітей. Постраждалі обов’язково продовжують зустрічі з психологом, фахівцем із соціальної роботи. Надаються соціальні послуги в тому числі «представництво інтересів».
— У відділенні притулку у 2025 році уже проживало 5 сімей — 18 осіб, у відділенні кризового реагування — 12 сімей (31 особа), — підкреслила Ірина Кручик.
Також у структурі комунальної установи працює підрозділ «Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі». Фахівці обов’язково реагують на кожне повідомлення в телефонному режимі та здійснюють виїзди до постраждалих, проводять оцінку потреб сім’ї, надають послуги інформування, консультування.

У складі мобільної бригади працює психологиня Ганна Григоренко та фахівчиня з соціальної роботи Ірина Матковська. Розповіли: коли надходить виклик, перш за все телефоном спілкуються із постраждалою особою. Дізнаються обставини події, яка допомога потрібна на цю хвилину, чи не загрожує щось життя постраждалої особи. Зазвичай чимало питань можна вирішити телефоном, однак бувають і кризові випадки.
— Була така ситуація, це був перший виїзд і дуже запам’ятався. Виїжджаємо за адресою в сім’ю до постраждалої особи. Вона сидить з перев’язаною головою, це — дружина військовослужбовця, він втік з передової, пішов СЗЧ. Вночі телефонував їй, вона щось підозрювала, але не очікувала. Під ранок він приїжджає додому і лупцює її ручкою від самоката.
— Постраждалій надали психологічну допомогу, перш за все. Обов’язково у випадках де є дітки здійснюємо комісійний виїзд, цей був саме такий — насильство відбувалося в присутності дітей. В таких випадках ми виїжджаємо разом зі службою у справах дітей, представниками ювенальної поліції, медичним працівником, — розповіли працівниці Центру.
Працівники денного центру комунальної установи кажуть: не варто боятися осуду оточення або ж свого кривдника або ж осуду оточення. Якщо потрібна допомога — її нададуть: від психологічної до правничої, адже кожен заслуговує на життя без насильства.





Читайте також:
Бив і погрожував: за домашнє насильство судили жителя Ізяслава
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.